комплектуватися

комплектува́тися

-ується, недок.

1》 Набиратися в комплект (у 2 знач.), входити до нього.

2》 Пас. до комплектувати.

Значення в інших словниках

1. комплектуватися — комплектува́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. комплектуватися — КОМПЛЕКТУВА́ТИСЯ, у́ється, недок. 1. Набиратися, добиратися до комплекту (у 2 знач.), входити до нього. Військо комплектується переважно з селян і робітників і тепер уявляє з себе [являє собою] дисципліновану армію (В.  Словник української мови у 20 томах
3. комплектуватися — КОМПЛЕКТУВА́ТИСЯ, у́ється, недок. 1. Набиратися в комплект (у 2 знач.), входити до нього. Кадри українського дореволюційного театру комплектувалися з найрізноманітніших верств суспільства (Минуле укр.  Словник української мови в 11 томах