комплектуватися
комплектува́тися
-ується, недок.
1》 Набиратися в комплект (у 2 знач.), входити до нього.
2》 Пас. до комплектувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- комплектуватися — комплектува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- комплектуватися — КОМПЛЕКТУВА́ТИСЯ, у́ється, недок. 1. Набиратися, добиратися до комплекту (у 2 знач.), входити до нього. Військо комплектується переважно з селян і робітників і тепер уявляє з себе [являє собою] дисципліновану армію (В. Словник української мови у 20 томах
- комплектуватися — КОМПЛЕКТУВА́ТИСЯ, у́ється, недок. 1. Набиратися в комплект (у 2 знач.), входити до нього. Кадри українського дореволюційного театру комплектувалися з найрізноманітніших верств суспільства (Минуле укр. Словник української мови в 11 томах