комплектуватися

КОМПЛЕКТУВА́ТИСЯ, у́ється, недок.

1. Набиратися, добиратися до комплекту (у 2 знач.), входити до нього.

Військо комплектується переважно з селян і робітників і тепер уявляє з себе [являє собою] дисципліновану армію (В. Винниченко);

Головатого приваблювало море, приваблювали відчайдушні човнярі, що комплектувалися майже виключно з запорізької сіроми (С. Добровольський).

2. Пас. до комплектува́ти.

У парадоксальний спосіб виникає, що породжена мовою змова комплектується з німоти (Ю. Іздрик);

Спочатку яничари комплектувалися з юнаків, які потрапили в рабство, пізніше – шляхом насильницького набору з примусово навернутого в іслам християнського населення підкорених країн (з наук. літ.);

Поряд з основними, суто римськими військами існували допоміжні, які приєднувались до легіонів і комплектувалися сенатом із союзників Риму та провінціалів (з наук.-попул. літ.);

Моточовен “Дніпро” додатково комплектується сигнальними вогнями (два бортових і клотиковий) (з газ.).