комплектувати
КОМПЛЕКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що.
1. Складати комплекти чого-небудь.
Замовлення найдорожчого готелю Лоці комплектував сам, відповідно до .. оказії (Т. Прохасько);
Переважну більшість карт сучасні комп'ютерні технології перетворюють у цифрові моделі, а їхні тематичні набори або шари починають комплектувати в електронні атласи (з наук. літ.);
Кам'янець-Подільська міська бібліотека почала комплектувати літературу чеською, німецькою та польською мовами (з газ.).
2. Набирати потрібну кількість кого-, чого-небудь; доповнювати до комплекту.
Першокласний тракторист і бульдозерист з сталевим здоров'ям і спортивним гартом не міг не зацікавити людей, які комплектували екіпаж космоплана (М. Білкун);
– Комплектувати катери екіпажами від вас не вимагається – весь особовий склад дивізіону, від інженерів і техніків до пілотів і командирів я привіз з собою (О. Авраменко, В. Авраменко);
Cеред верболозу і ситнику засновували запорожці табори-січі,чужим недоступні й важкі для відшукання, схвалювали рішення про морські походи, обирали отаманів та комплектували екіпажі чайок (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- комплектувати — комплектува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- комплектувати — Добирати <�доповнювати> до комплекту, складати комплекти; укомплектовувати; п-к -УЮЧИЙ, що комплектує, комплектувальник, покликаний комплектувати, комплектувальний, для комплектування. Словник синонімів Караванського
- комплектувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Складати комплекти чого-небудь. Комплектувати газети. 2》 Набирати потрібну кількість кого-, чого-небудь; доповнювати до комплекту. Комплектувати бібліотеку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- комплектувати — Збирати, зібрати, позбирати, назбирувати, назбирати, поназбирувати, призбирувати, призбирати, попризбирува+и, складати, скласти, поскладати, укладати, укласти, повкладати, доповнювати, доповнити, подоповнювати Словник чужослів Павло Штепа
- комплектувати — НАБИРА́ТИ (збирати потрібну кількість людей для чого-небудь, куди-небудь); ВЕРБУВА́ТИ, ЗАВЕРБО́ВУВАТИ, РЕКРУТУВА́ТИ книжн. (про учасників, працівників чого-небудь — за допомогою заохочень, умовлянь, обіцянок тощо); КОМПЛЕКТУВА́ТИ (щодо організацій)... Словник синонімів української мови
- комплектувати — Комплектува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- комплектувати — КОМПЛЕКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Складати комплекти чого-небудь. Комплектувати газети. 2. Набирати потрібну кількість кого-, чого-небудь; доповнювати до комплекту. Словник української мови в 11 томах