1. Словник чужослів Павло Штепа

комплектувати

Збирати, зібрати, позбирати, назбирувати, назбирати, поназбирувати, призбирувати, призбирати, попризбирува+и, складати, скласти, поскладати, укладати, укласти, повкладати, доповнювати, доповнити, подоповнювати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комплектувати — комплектува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. комплектувати — Добирати <�доповнювати> до комплекту, складати комплекти; укомплектовувати; п-к -УЮЧИЙ, що комплектує, комплектувальник, покликаний комплектувати, комплектувальний, для комплектування. Словник синонімів Караванського
  3. комплектувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Складати комплекти чого-небудь. Комплектувати газети. 2》 Набирати потрібну кількість кого-, чого-небудь; доповнювати до комплекту. Комплектувати бібліотеку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. комплектувати — КОМПЛЕКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. 1. Складати комплекти чого-небудь. Замовлення найдорожчого готелю Лоці комплектував сам, відповідно до .. оказії (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. комплектувати — НАБИРА́ТИ (збирати потрібну кількість людей для чого-небудь, куди-небудь); ВЕРБУВА́ТИ, ЗАВЕРБО́ВУВАТИ, РЕКРУТУВА́ТИ книжн. (про учасників, працівників чого-небудь — за допомогою заохочень, умовлянь, обіцянок тощо); КОМПЛЕКТУВА́ТИ (щодо організацій)... Словник синонімів української мови
  6. комплектувати — Комплектува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. комплектувати — КОМПЛЕКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Складати комплекти чого-небудь. Комплектувати газети. 2. Набирати потрібну кількість кого-, чого-небудь; доповнювати до комплекту. Словник української мови в 11 томах