комплекція

Тілобудова, постава, див. статура, фігура

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комплекція — Статура, будова тіла. Словник синонімів Караванського
  2. комплекція — компле́кція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. комплекція — компле́кція (лат. complexio – поєднання, сукупність, від complector – охоплюю) загальний характер будови тіла. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. комплекція — КОМПЛЕ́КЦІЯ, ї, ж. Будова тіла; статура. Владюша був трохи вищий за Чета, а комплекції приблизно такої ж (М. Івченко); Торба побіг, скільки йому дозволяли комплекція й ревматичні ноги (М. Словник української мови у 20 томах
  5. комплекція — -ї, ж. Будова тіла; статура. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. комплекція — БУДО́ВА (загальний склад, форма тіла людини), СТАТУ́РА, СКЛАД, ПО́СТАТЬ, ФІГУ́РА, СТАТЬ (звичайно про гарну, правильну будову тіла); КОМПЛЕ́КЦІЯ, ГАБАРИ́ТИ мн., жарт., ірон. (звичайно при підкресленні повноти, огрядності). Словник синонімів української мови
  7. комплекція — КОМПЛЕ́КЦІЯ, ї, ж. Будова тіла; статура. Торба побіг, скільки йому дозволяли комплекція й ревматичні ноги (Трубл., Лахтак, 1953, 156); Його могутня комплекція навіває спогади про гоголівського запоріжця Кирдягу (Довж., Зач. Десна, 1957, 535). Словник української мови в 11 томах
  8. комплекція — Компле́кція, -ції, -цією; -ле́кції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)