Значення в інших словниках

  1. статура — стату́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. статура — Постава, будова тіла, р. стать; фігура, постать. Словник синонімів Караванського
  3. статура — див. фігура Словник синонімів Вусика
  4. статура — СТАТУ́РА, и, ж. Будова, склад тіла людини. Рухалася ця людина, як на свій вік і статуру, незвичайно (Ю. Шовкопляс); Був Микола міцної атлетичної статури (С. Олійник); // Те саме, що фігу́ра. Словник української мови у 20 томах
  5. статура — -и, ж. Будова, склад тіла людини. || Те саме, що фігура. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. статура — БУДО́ВА (загальний склад, форма тіла людини), СТАТУ́РА, СКЛАД, ПО́СТАТЬ, ФІГУ́РА, СТАТЬ (звичайно про гарну, правильну будову тіла); КОМПЛЕ́КЦІЯ, ГАБАРИ́ТИ мн., жарт., ірон. (звичайно при підкресленні повноти, огрядності). Словник синонімів української мови
  7. статура — Стату́ра, -ри, -рі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. статура — СТАТУ́РА, и, ж. Будова, склад тіла людини. Рухалася ця людина, як на свій вік і статуру, незвичайно (Шовк., Людина.., 1962, 289); Був Микола міцної атлетичної статури (С. Ол., З книги життя, 1938, 47); // Те саме, що фігу́ра. Словник української мови в 11 томах
  9. статура — Статура, -ри ж. 1) Фигура, складъ тѣла. Статура йому ведмежа, овсі на чоловіка не похоже. Полт. г. 2) Портретъ. Черномор. Словник української мови Грінченка