комплекція

Значення в інших словниках

1. комплекція — компле́кція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. комплекція — Статура, будова тіла. Словник синонімів Караванського
3. комплекція — -ї, ж. Будова тіла; статура. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. комплекція — Тілобудова, постава, див. статура, фігура Словник чужослів Павло Штепа
5. комплекція — КОМПЛЕ́КЦІЯ, ї, ж. Будова тіла; статура. Владюша був трохи вищий за Чета, а комплекції приблизно такої ж (М. Івченко); Торба побіг, скільки йому дозволяли комплекція й ревматичні ноги (М. Словник української мови у 20 томах
6. комплекція — компле́кція (лат. complexio – поєднання, сукупність, від complector – охоплюю) загальний характер будови тіла. Словник іншомовних слів Мельничука
7. комплекція — БУДО́ВА (загальний склад, форма тіла людини), СТАТУ́РА, СКЛАД, ПО́СТАТЬ, ФІГУ́РА, СТАТЬ (звичайно про гарну, правильну будову тіла); КОМПЛЕ́КЦІЯ, ГАБАРИ́ТИ мн., жарт., ірон. (звичайно при підкресленні повноти, огрядності). Словник синонімів української мови
8. комплекція — КОМПЛЕ́КЦІЯ, ї, ж. Будова тіла; статура. Торба побіг, скільки йому дозволяли комплекція й ревматичні ноги (Трубл., Лахтак, 1953, 156); Його могутня комплекція навіває спогади про гоголівського запоріжця Кирдягу (Довж., Зач. Десна, 1957, 535). Словник української мови в 11 томах