комплектуватися

КОМПЛЕКТУВА́ТИСЯ, у́ється, недок.

1. Набиратися в комплект (у 2 знач.), входити до нього.

Кадри українського дореволюційного театру комплектувалися з найрізноманітніших верств суспільства (Минуле укр. театру, 1953, 61);

Головатого приваблювало море, приваблювали відчайдушні човнярі, що комплектувалися майже виключно з запорізької сіроми (Добр., Очак. розмир, 1965, 81).

2. Пас. до комплектува́ти.

За бажанням самих учнів та їх батьків у ряді шкіл комплектуються класи з виробничим навчанням (Наука.., 12, 1958, 7).