комутатор
комута́тор
-а, ч., спец.
1》 Прилад для замикання й розмикання електричного кола або для зміни напряму електричного струму.
2》 Пристрій для ручного з'єднування телефонних ліній.
3》 Пристрій для комутації двох та більше пристроїв. Комутатор пам'яті. Циклічний комутатор.
4》 мат. Термін алгебри, який вживається у процесі вивчення некомутативних груп, кілець, алгебр тощо.
Великий тлумачний словник сучасної української мови