комільфо

комільфо́

незм. і невідм., ч.

Пристойний, відповідний правилам світської пристойності.

Значення в інших словниках

1. комільфо — комільфо́ 1 іменник середнього роду відповідність правилам світської поведінки комільфо́ 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота про людину, яка дотримується правил світської поведінки  Орфографічний словник української мови
2. комільфо — Пристойно  Словник чужослів Павло Штепа
3. комільфо — КОМІЛЬФО́, невідм., заст. 1. ч. Той, хто відповідає правилам світської пристойності. Зачувши прізвище на зразок Пупопуза, випливала [Наталя Миколаївна] з кімнати ..  Словник української мови у 20 томах
4. комільфо — комільфо́ (франц. comme il faut, букв. – як треба, як належить) у дворянсько-буржуазному середовищі відповідність правилам світської пристойності.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. комільфо — Комільфо́ (фр.), не відм.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)