конгеніальний

конгеніа́льний

-а, -е.

Споріднений, близький духом, розумом, талантом.

Значення в інших словниках

1. конгеніальний — конгеніа́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. конгеніальний — КОНГЕНІА́ЛЬНИЙ², а, е, книжн. Надзвичайно розвинений, талановитий. “Пан Тадеуш”, не раз перекладений на російську мову.., чекає ще, на моє переконання, конгеніального перекладача (М. Рильський); Виконані І. Франком переклади шедеврів світової літератури визнані конгеніальними (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. конгеніальний — конгеніа́льний (від кон... і лат. genius – дух) споріднений, близький духом, розумом, талантом.  Словник іншомовних слів Мельничука