Значення в інших словниках
-
кониченько —
кониче́нько іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
кониченько —
див. кінь
Словник синонімів Вусика
-
кониченько —
КОНИЧЕ́НЬКО, а, ч., нар.-поет. Пестл. до кінь 1. Ой пущу я кониченька в саду, А сам піду к отцю на пораду (з народної пісні); [Павло:] Осідлаю кониченька, Коня вороного, Нехай несе чистим полем Мене молодого (М. Кропивницький); – Я не пущу тебе!...
Словник української мови у 20 томах
-
кониченько —
Кони́че́нько, -ка, -кові, -че́ньку!
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
кониченько —
КОНИЧЕ́НЬКО, а, ч., нар.-поет. Пестл. до кінь 1. Ой пущу я кониченька в саду, А сам піду к отцю на пораду (Нар. лірика, 1956, 31); [Павло:] Осідлаю кониченька, Коня вороного. Нехай несе чистим полем Мене молодого (Кроп., II, 1958, 383).
Словник української мови в 11 томах
-
кониченько —
Кониченько, -ка м. ум. отъ кінь.
Словник української мови Грінченка