конкретика

конкре́тика

-и, ж.

Сукупність певних, конкретних явищ, фактів; що-небудь конкретне.

Значення в інших словниках

1. конкретика — конкре́тика іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. конкретика — КОНКРЕ́ТИКА, и, ж. Сукупність конкретних фактів, справ, дій. Картина так точно передавала справжню конкретику, що я відчув мимовільний страх (Є. Гуцало); Від нас чекають плодів не абстрактного пізнання, а – конкретики (Н.  Словник української мови у 20 томах