Великий тлумачний словник сучасної мови

конкурсник

ко́нкурсник

-а, ч.

Учасник конкурсу.

|| Претендент, який подав конкурсну пропозицію.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. конкурсник — ко́нкурсник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. конкурсник — КО́НКУРСНИК, а, ч., рідко. Те саме, що конкурса́нт. – Чи ви знаєте, товариші, що серед наших конкурсників тримає іспити чудовий баритон з українського народного хору? (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
  3. конкурсник — КО́НКУРСНИК, а, ч. Учасник конкурсу. — Чи ви знаєте, товариші, що серед наших конкурсників тримає іспити чудовий баритон з українського народного хору? (Ле, Право.., 1957, 79).  Словник української мови в 11 томах