конкурсник

КО́НКУРСНИК, а, ч., рідко.

Те саме, що конкурса́нт.

– Чи ви знаєте, товариші, що серед наших конкурсників тримає іспити чудовий баритон з українського народного хору? (Іван Ле).

Значення в інших словниках

1. конкурсник — ко́нкурсник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. конкурсник — -а, ч. Учасник конкурсу. || Претендент, який подав конкурсну пропозицію.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. конкурсник — КО́НКУРСНИК, а, ч. Учасник конкурсу. — Чи ви знаєте, товариші, що серед наших конкурсників тримає іспити чудовий баритон з українського народного хору? (Ле, Право.., 1957, 79).  Словник української мови в 11 томах