конкурсний
КО́НКУРСНИЙ, а, е.
Прикм. до ко́нкурс; пов'язаний із конкурсом.
Зараз тверезо оцінював [Захар] труднощі конкурсних іспитів (Іван Ле);
Потрібні були кадри з людей свіжих, вишколених, а головне – перевірених. Із тих, що свідомо, а не волею випадку обирали свій життєвий шлях. І, либонь, ще й на конкурсній основі (О. Шугай);
Під час передачі земельної ділянки фермерському господарству місцева державна адміністрація чи рада, крім заяви, розглядає також висновки конкурсної комісії (з наук.-попул. літ.);
Проектування майбутньої бібліотеки відбувалось на конкурсних засадах (з газ.);
// Поданий на конкурс.
Сідалковський читав як молодий актор свій перший конкурсний вірш (О. Чорногуз);
– Я голосувала за вашу конкурсну сукню, – почула ошелешена Iрина голос свого кумира. – У нiй витримано точне спiввiдношення вишуканостi та кiчу (Г. Вдовиченко).
Словник української мови (СУМ-20)