конкурсний

КО́НКУРСНИЙ, а, е.

Прикм. до ко́нкурс; пов'язаний із конкурсом.

Зараз тверезо оцінював [Захар] труднощі конкурсних іспитів (Іван Ле);

Потрібні були кадри з людей свіжих, вишколених, а головне – перевірених. Із тих, що свідомо, а не волею випадку обирали свій життєвий шлях. І, либонь, ще й на конкурсній основі (О. Шугай);

Під час передачі земельної ділянки фермерському господарству місцева державна адміністрація чи рада, крім заяви, розглядає також висновки конкурсної комісії (з наук.-попул. літ.);

Проектування майбутньої бібліотеки відбувалось на конкурсних засадах (з газ.);

// Поданий на конкурс.

Сідалковський читав як молодий актор свій перший конкурсний вірш (О. Чорногуз);

– Я голосувала за вашу конкурсну сукню, – почула ошелешена Iрина голос свого кумира. – У нiй витримано точне спiввiдношення вишуканостi та кiчу (Г. Вдовиченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конкурсний — ко́нкурсний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. конкурсний — [конкурснией] м. (на) -сному/ -с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. конкурсний — -а, -е. Прикм. до конкурс. || Признач. для конкурсу. Конкурсний твір. Конкурсна маса ек. — майно банкрута, з якого задовольняються претензії кредиторів у ході конкурсного судочинства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. конкурсний — КО́НКУРСНИЙ, а, е. Прикм. до ко́нкурс; пов’язаний з конкурсом. Зараз тверезо оцінював [Захар] труднощі конкурсних іспитів (Ле, Право.., 1957, 73); //Признач. для конкурсу. Конкурсний твір. Словник української мови в 11 томах