конкурсник
КО́НКУРСНИК, а, ч., рідко.
Те саме, що конкурса́нт.
– Чи ви знаєте, товариші, що серед наших конкурсників тримає іспити чудовий баритон з українського народного хору? (Іван Ле).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- конкурсник — ко́нкурсник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- конкурсник — -а, ч. Учасник конкурсу. || Претендент, який подав конкурсну пропозицію. Великий тлумачний словник сучасної мови
- конкурсник — КО́НКУРСНИК, а, ч. Учасник конкурсу. — Чи ви знаєте, товариші, що серед наших конкурсників тримає іспити чудовий баритон з українського народного хору? (Ле, Право.., 1957, 79). Словник української мови в 11 томах