1. Словник української мови в 11 томах

конкурсник

КО́НКУРСНИК, а, ч. Учасник конкурсу.

— Чи ви знаєте, товариші, що серед наших конкурсників тримає іспити чудовий баритон з українського народного хору? (Ле, Право.., 1957, 79).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конкурсник — ко́нкурсник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. конкурсник — -а, ч. Учасник конкурсу. || Претендент, який подав конкурсну пропозицію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. конкурсник — КО́НКУРСНИК, а, ч., рідко. Те саме, що конкурса́нт. – Чи ви знаєте, товариші, що серед наших конкурсників тримає іспити чудовий баритон з українського народного хору? (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах