конопатник

конопа́тник

-а, ч.

Той, хто щось конопатить.

Значення в інших словниках

1. конопатник — конопа́тник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. конопатник — КОНОПА́ТНИК, а, ч. Той, хто займається конопаченням. Конопатник Андрій Єрмолаєв намагається забити розщілини, через які струмує в трюм вода (О. Довженко); У 20-х роках XIX ст.  Словник української мови у 20 томах
3. конопатник — КОНОПА́ТНИК, а, ч. Той, хто займається конопаченням.  Словник української мови в 11 томах