конопельник

конопе́льник

-а, ч., орн., рідко.

Те саме, що коноплянка.

Значення в інших словниках

1. конопельник — конопе́льник іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. конопельник — КОНОПЕ́ЛЬНИК, а, ч. 1. Те саме, що конопля́нка. Конопельник веде осілий або кочівний спосіб життя (з наук.-попул. літ.); Горобців називають конопельниками за їхню пристрасть до клювання конопель (з газ.). 2. Те саме, що коно́плі...  Словник української мови у 20 томах
3. конопельник — КОНОПЕ́ЛЬНИК, а, ч., орн., рідко. Те саме, що конопля́нка.  Словник української мови в 11 томах
4. конопельник — Конопе́льник, -ка м. Птица: коноплянка, Fringilla cannabina. Шух. І. 23.  Словник української мови Грінченка