консолідація
консоліда́ція
-ї, ж.
1》 Дія за знач. консолідувати й консолідуватися.
Консолідація кістки мед. — процес зрощення пошкодженої кістки з відновленням її цілісності.
2》 Один із видів систематизації законодавства.
3》 У цивільному праві – припинення права користування внаслідок його злиття з правом власності.
4》 фін. Один із заходів з управління державним боргом – зміна термінів дії раніше випущених позик.
Великий тлумачний словник сучасної української мови