Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
констатування —
констатува́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
констатування —
КОНСТАТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. констатува́ти; констатація. Всі в нас кажуть, що зле жити у нашому світі, а як же воно має бути ліпше, коли всі задовольняються констатуванням того факту, і то тільки в приватних розмовах (Леся Українка)...
Словник української мови у 20 томах
констатування —
КОНСТАТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. констатува́ти. Всі в нас кажуть, що зле жити у нашому світі, а як же воно має бути ліпше, коли всі задовольняються констатуванням того факту, і то тільки в приватних розмовах (Л. Укр., V, 1956, 67).
Словник української мови в 11 томах