контестатор

контеста́тор

-а, ч.

У католицькій церкві – священнослужитель або віруючий, не згодний з точкою зору церковної верхівки на соціально-політичні питання.

Значення в інших словниках

1. контестатор — контеста́тор (від лат. contestor – закликаю в свідки, заклинаю) у католицькій церкві священнослужитель або віруючий, не згодний з точкою зору церковної верхівки на соціально-політичні питання.  Словник іншомовних слів Мельничука