1. Великий тлумачний словник сучасної мови

контестатор

контеста́тор

-а, ч.

У католицькій церкві – священнослужитель або віруючий, не згодний з точкою зору церковної верхівки на соціально-політичні питання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. контестатор — контеста́тор (від лат. contestor – закликаю в свідки, заклинаю) у католицькій церкві священнослужитель або віруючий, не згодний з точкою зору церковної верхівки на соціально-політичні питання. Словник іншомовних слів Мельничука