контестатор
контеста́тор
(від лат. contestor – закликаю в свідки, заклинаю)
у католицькій церкві священнослужитель або віруючий, не згодний з точкою зору церковної верхівки на соціально-політичні питання.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- контестатор — -а, ч. У католицькій церкві – священнослужитель або віруючий, не згодний з точкою зору церковної верхівки на соціально-політичні питання. Великий тлумачний словник сучасної мови