контора
конто́ра
-и, ж.
1》 Адміністративно-канцелярський відділ підприємства, закладу, установи чи окрема установа з господарськими, фінансовими й т. ін. функціями.
|| Приміщення, де перебуває такий відділ або установа.
Акцептна контора — фінансова установа, яка надає кредити під вексельне забезпечення.
2》 жарт., розм. Про яку-небудь установу.
Шарашкина контора — про несолідну, не варту довіри установу, підприємство.
Великий тлумачний словник сучасної української мови