Великий тлумачний словник сучасної мови

контрапунктичний

контрапункти́чний

-а, -е, муз.

Який ґрунтується на правилах контрапункту (у 1 знач.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. контрапунктичний — контрапункти́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. контрапунктичний — КОНТРАПУНКТИ́ЧНИЙ, а, е, муз. Який ґрунтується на правилах контрапункту (у 1 знач.). Початково музична теорія згідно з практикою контрапунктичного письма розглядала багатоголосся, зокрема тризвуки, як комплекс інтервалів (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. контрапунктичний — КОНТРАПУНКТИ́ЧНИЙ, а, е, муз. Який грунтується на правилах контрапункту (у 1 знач.). Контрапунктичні мелодії, переплітаючись одна з другою, складають оригінальний гармонійний рисунок пісні (Іст. укр. музики, 1922, 83).  Словник української мови в 11 томах