Великий тлумачний словник сучасної мови

контратакувати

контратакува́ти

-ую, -уєш, недок. і док., перех.

Здійснювати контратаку.

|| спорт. Відбиваючи атаку суперника-гравця, самому переходити в наступ.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. контратакувати — контратакува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. контратакувати — КОНТРАТАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, що. 1. військ. Здійснювати контратаку. Як найдоцільніше і найефективніше контратакувати штучний супутник ворога? Ні один з найвидатніших полководців усіх епох Пірейї не зміг би розв'язати цього питання (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. контратакувати — КОНТРАТАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Здійснювати контратаку. Бригада рішуче контратакувала гітлерівців (Ле, Опов. та нариси, 1950, 396); // спорт. Відбиваючи атаку суперника-гравця, самому переходити в наступ.  Словник української мови в 11 томах