Великий тлумачний словник сучасної мови

конха

ко́нха

-и, ж., архіт.

Півкупол для перекриття півциліндричних частин (апсид, ніш) будівлі.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. конха — ко́нха іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. конха — ко́нха (від грец. κόγχη – черепашка) півкупол для перекриття півциліндричних частин (апсид, ніш) будівлі.  Словник іншомовних слів Мельничука
  3. конха — (грец. — раковина) Перекриття у вигляді половини купола, яке влаштовано над нішею, апсидою, лоджією, стінами, вирішеними у формі напівциліндру.  Архітектура і монументальне мистецтво