кооптувати

кооптува́ти

-ую, -уєш, недок. і док., перех.

Здійснювати кооптацію кого-небудь.

Значення в інших словниках

1. кооптувати — кооптува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. кооптувати — Добирати, добрати, подобирати, закликати, закликати, позакликати, запрошувати, запросити, позапрошувати  Словник чужослів Павло Штепа
3. кооптувати — КООПТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, що. Здійснювати кооптацію кого-небудь. Всеукраїнський конгрес надав Центральній Раді право кооптувати до свого складу 15% нових членів (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. кооптувати — Кооптува́ти, -ту́ю, -ту́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. кооптувати — КООПТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Здійснювати кооптацію кого-небудь. Зважаючи на складність умов нелегальної боротьби й можливість провалів, [Празька] конференція надала Центральному Комітетові [РСДРП] право кооптувати членів і кандидатів у члени ЦК (Рад. Укр., 18.I 1962, 3).  Словник української мови в 11 томах