координований

координо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до координувати.

|| у знач. прикм. Координована діяльність.

Координований рефлекс — рефлекс, у здійсненні якого беруть участь різні м'язи.

Значення в інших словниках

1. координований — координо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. координований — КООРДИНО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до координува́ти. Європейська метрологія, координована Європейською асоціацією національних метрологічних інститутів, намагається досягти вищого рівня метрологічних досліджень (із журн.). 2. у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
3. координований — Координо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. координований — КООРДИНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до координува́ти. Окостенілі неслухняні ноги ледве тримають його, рухи скупі, погано координовані (3 глибин душі, 1959, 44); // у знач. прикм. Координована діяльність.  Словник української мови в 11 томах