кордон
кордо́н
-у, ч.
1》 Межа, що розділяє території держав.
|| Межа між чим-небудь. Етнічні кордони.
За кордон — до іншої держави.
За кордоном — у якій-небудь іншій державі; не в межах своєї держави.
З-за кордону — з іншої держави.
2》 Прикордонна або інша військова сторожа.
3》 Лісова сторожа й охорона заповідників.
4》 Рівномірне розташування армії невеликими загонами в одну лінію.
5》 біол. Спосіб формування плодових дерев, при якому стовбуру і основним гілкам надають суворо витягнутої форми (вертикальної або горизонтальної).
Великий тлумачний словник сучасної української мови