Великий тлумачний словник сучасної мови

коренеїд

коренеї́д

-а, ч.

Хвороба сходів буряків, спричинювана різними мікроорганізмами.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. коренеїд — коренеї́д іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. коренеїд — КОРЕНЕЇ́Д, у, ч. Хвороба сходів буряків, спричинювана різними мікроорганізмами. Розвиток коренеїда можуть зумовлювати близько ста видів грибів і бактерій (з наук.-попул. літ.); Проростки цукрового буряку уражені коренеїдом (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. коренеїд — КОРЕНЕЇ́Д, а, ч. Хвороба сходів буряків, спричинювана різними мікроорганізмами. Яровизація насіння буряків підвищує їх стійкість проти коренеїда (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 19).  Словник української мови в 11 томах