Великий тлумачний словник сучасної мови

короткоживучий

короткоживу́чий

-а, -е.

Схильний до розпаду через дуже короткий відтинок часу (про атомні ядра, елементарні частинки і т. ін.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. короткоживучий — КОРОТКОЖИВУ́ЧИЙ, а, е. 1. фіз. Схильний до розпаду через дуже короткий відтинок часу (про атомні ядра, елементарні частинки і т. ін.).  Словник української мови у 20 томах