короткоживучий

КОРОТКОЖИВУ́ЧИЙ, а, е.

1. фіз. Схильний до розпаду через дуже короткий відтинок часу (про атомні ядра, елементарні частинки і т. ін.).

Дочірній короткоживучий радіонуклід, що утворюється в результаті розпаду материнського радіонукліда, вимивають із генератора (з навч. літ.).

2. Який недовго живе.

В Австралії знайшли найбільш короткоживучих комах (з газ.).

Значення в інших словниках

1. короткоживучий — -а, -е. Схильний до розпаду через дуже короткий відтинок часу (про атомні ядра, елементарні частинки і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови