короткозамикач
КОРОТКОЗАМИКА́Ч, а́, ч., техн.
Електричний апарат, признач. для створення штучного короткого замикання на землю в мережах електропостачання.
Короткозамикачі спільно з віддільником застосовують у спрощених схемах підстанцій замість дорожчих силових вимикачів (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)