короїд

корої́д

-а, ч.

Жучок-шкідник бурого або чорного кольору, що живе під корою, рідше – в деревині та корі дерев.

Значення в інших словниках

1. короїд — корої́д іменник чоловічого роду, істота жук  Орфографічний словник української мови
2. короїд — див. злодій  Словник синонімів Вусика
3. короїд — КОРОЇ́Д, а, ч. 1. Невеликий жук-шкідник родини короїдів бурого або чорного кольору, що живе під корою, рідше – в деревині та корі дерев. Для короїдів лісники готують принаду – ловчі дерева.  Словник української мови у 20 томах
4. короїд — КОРОЇ́Д, а, ч. Жучок-шкідник бурого або чорного кольору, що живе під корою, рідше — в деревині та корі дерев. Роздовбуючи гнилу деревину, відриваючи кору, дятел знищує тисячі личинок короїдів (Корисні птахи..  Словник української мови в 11 томах