короїд

КОРОЇ́Д, а, ч. Жучок-шкідник бурого або чорного кольору, що живе під корою, рідше — в деревині та корі дерев.

Роздовбуючи гнилу деревину, відриваючи кору, дятел знищує тисячі личинок короїдів (Корисні птахи.., 1950, 54);

Вона [жінка] була худа і висока, наче висохле дерево, сточене короїдом (Рибак, Час.., 1960, 125).

Значення в інших словниках

1. короїд — корої́д іменник чоловічого роду, істота жук  Орфографічний словник української мови
2. короїд — див. злодій  Словник синонімів Вусика
3. короїд — -а, ч. Жучок-шкідник бурого або чорного кольору, що живе під корою, рідше – в деревині та корі дерев.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. короїд — КОРОЇ́Д, а, ч. 1. Невеликий жук-шкідник родини короїдів бурого або чорного кольору, що живе під корою, рідше – в деревині та корі дерев. Для короїдів лісники готують принаду – ловчі дерева.  Словник української мови у 20 томах