короїд
КОРОЇ́Д, а, ч. Жучок-шкідник бурого або чорного кольору, що живе під корою, рідше — в деревині та корі дерев.
Роздовбуючи гнилу деревину, відриваючи кору, дятел знищує тисячі личинок короїдів (Корисні птахи.., 1950, 54);
Вона [жінка] була худа і висока, наче висохле дерево, сточене короїдом (Рибак, Час.., 1960, 125).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- короїд — корої́д іменник чоловічого роду, істота жук Орфографічний словник української мови
- короїд — див. злодій Словник синонімів Вусика
- короїд — -а, ч. Жучок-шкідник бурого або чорного кольору, що живе під корою, рідше – в деревині та корі дерев. Великий тлумачний словник сучасної мови
- короїд — КОРОЇ́Д, а, ч. 1. Невеликий жук-шкідник родини короїдів бурого або чорного кольору, що живе під корою, рідше – в деревині та корі дерев. Для короїдів лісники готують принаду – ловчі дерева. Словник української мови у 20 томах