короїд

КОРОЇ́Д, а, ч.

1. Невеликий жук-шкідник родини короїдів бурого або чорного кольору, що живе під корою, рідше – в деревині та корі дерев.

Для короїдів лісники готують принаду – ловчі дерева. Зрубують десь на галявині дерево і залишають його на деякий час лежати (О. Донченко);

Вона [жінка] була худа і висока, наче висохле дерево, сточене короїдом (Н. Рибак);

– Ми не можемо жити в болоті! – сказали пташки. – Ми мусимо працювати, жуків-короїдів з-під кори добувати, інакше загинуть ліси (В. Багірова);

* У порівн. Страх, задавлений і задавнений генетичний страх ще точив, мов короїд, душу (Г. Тарасюк).

2. мн. корої́ди, ів. Родина жуків ряду твердокрилих – шкідників дерев, які перед відкладанням яєць утворюють під корою ходи.

Жуки родини короїдів – дрібні комахи, розмір їх коливається в межах від 2 до 8 мм (з наук. літ.).