корчований

корчо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до корчувати.

Значення в інших словниках

1. корчований — корчо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. корчований — КОРЧО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до корчува́ти. Простяг [старий] вузлуваті чорні руки, схожі на покручене коріння старих корчованих ним пнів (І.  Словник української мови у 20 томах
3. корчований — КОРЧО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до корчува́ти. Простяг [старий] вузлуваті чорні руки, схожі на покручене коріння старих корчованих ним пнів (Цюпа, Назустріч.., 1958, 102).  Словник української мови в 11 томах