косокутний

косоку́тний

-а, -е, мат.

З гострими або тупими (непрямими) кутами.

Значення в інших словниках

1. косокутний — косоку́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. косокутний — КОСОКУ́ТНИЙ, а, е, мат. Який має гострі й тупі (непрямі) кути. Напрямки відповідних осей (орієнтація) двох систем координат розрізняються, до того ж система виміряних координат може бути косокутною (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. косокутний — КОСОКУ́ТНИЙ, а, е, мат. З гострими або тупими (непрямими) кутами. Не можна допускати в школах віконних прорізів з овальним або косокутним верхнім краєм (Шк. гігієна, 1954, 198).  Словник української мови в 11 томах