косокутний

КОСОКУ́ТНИЙ, а, е, мат. З гострими або тупими (непрямими) кутами.

Не можна допускати в школах віконних прорізів з овальним або косокутним верхнім краєм (Шк. гігієна, 1954, 198).

Значення в інших словниках

1. косокутний — косоку́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. косокутний — -а, -е, мат. З гострими або тупими (непрямими) кутами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. косокутний — КОСОКУ́ТНИЙ, а, е, мат. Який має гострі й тупі (непрямі) кути. Напрямки відповідних осей (орієнтація) двох систем координат розрізняються, до того ж система виміряних координат може бути косокутною (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах