Великий тлумачний словник сучасної мови

косоокість

косоо́кість

-кості, ж.

Вада зору – неоднакова спрямованість зіниць; зизоокість.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. косоокість — косоо́кість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. косоокість — КОСОО́КІСТЬ, кості, ж. Вада зору – неоднакова спрямованість зіниць; зизоокість. Пам'ятає [Сарона] біле, як тісто, обличчя бібліотекарки дитячого зросту із опухлими ногами і дуже виразною косоокістю (Н.  Словник української мови у 20 томах
  3. косоокість — Розлад координованого руху очей, коли одне око скероване на предмет, а друге відхиляється у напрямку скроні (к. розбіжна) або носа (к. збіжна).  Універсальний словник-енциклопедія
  4. косоокість — КОСОО́КІСТЬ (вада зору — неоднакова спрямованість зіниць), РОЗКО́СІСТЬ, РОЗКО́СИНА, СТРАБІ́ЗМ мед., ЗИЗОО́КІСТЬ діал., ЗИЗ діал. Косоокість багато хто вважає лише косметичним недоліком. Але це не так.  Словник синонімів української мови
  5. косоокість — КОСОО́КІСТЬ, кості, ж. Вада зору — неоднакова спрямованість зіниць; зизоокі сть. Великим розділом роботи інституту (очних хвороб) є лікування косоокості у дітей (Наука.., 3, 1959, 29).  Словник української мови в 11 томах