костеніти
костені́ти
-ію, -ієш, недок.
1》 тільки 3 ос. Перетворюватися на кістку (про хрящі, рогові відростки тощо).
2》 Утрачати гнучкість, чутливість від холоду; клякнути, коцюбнути.
3》 перен. Зупинятися в своєму розвиткові, застигати в певних формах.
Великий тлумачний словник сучасної української мови