Значення в інших словниках
-
косуля —
косу́ля 1 іменник жіночого роду соха арх. косу́ля 2 іменник жіночого роду, істота козуля
Орфографічний словник української мови
-
косуля —
КОСУ́ЛЯ¹, і, ж., заст. Вид сохи (у 2 знач.). Еволюція сохи закінчилася косулею, що мала три плужних частини: леміш, полицю та відріз (з наук. літ.). КОСУ́ЛЯ² див. козу́ля.
Словник української мови у 20 томах
-
косуля —
КОЗУ́ЛЯ (КОСУ́ЛЯ) (дика коза), СА́РНА (СЕ́РНА). В Карпатських і Кримських горах можна зустріти благородних оленів, диких кабанів, козулю, куницю (І.
Словник синонімів української мови
-
косуля —
КОСУ́ЛЯ¹, і, ж., с. г., заст. Вид сохи; плужниця. До революції застосовувались [у рільництві] примітивні знаряддя — сохи, косулі, дерев’яні плуги й борони (Колг. Укр., 11, 1957, 8). КОСУ́ЛЯ² див. козу́ля.
Словник української мови в 11 томах