Значення в інших словниках
-
кося —
ко́ся іменник жіночого роду, істота коник дит.
Орфографічний словник української мови
-
кося —
див. кінь
Словник синонімів Вусика
-
кося —
КО́СЯ, і, ж., дит. Коник. – Що, косі, і ви впізнали старого? Чого вам? Питки? (Д. Мордовець); Скочив [Панталаха] до коней. – .. Стій, косю! (І. Франко); Надя щебетала до малого Євгенка – диви, який кося, – а Сашуня гладила його оксамитовий храп, заглядала в очі, не відходила від коня (В. Шкляр).
Словник української мови у 20 томах
-
кося —
КО́СЯ, і, ж., дит. Коник. — Служу ясному пану! — скрикнув Панталаха і скочив до коней.— .. Стій, косю! (Фр., II, 1950, 240).
Словник української мови в 11 томах
-
кося —
Кося, -сі ж., дѣтск. Лошадка. Ти до неї: косю-косю! а вона і голову дере. Ном. № 2470.
Словник української мови Грінченка