косіння

косі́ння

-я, с.

Дія за знач. косити I 1).

Значення в інших словниках

1. косіння — косі́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. косіння — КОСІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. коси́ти¹ 1. Уявляв її [Павліну] на тому попелищі .. із старою шовковицею серед двору, на якій висіли козубці з вишневої кори, кушки, коси, коли приходили з косіння на полуденок (У.  Словник української мови у 20 томах
3. косіння — Косі́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. косіння — КОСІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. коси́ти¹ 1. Косіння можна провадити вручну або пристосованими для цього кінними косарками (Бур’яни.., 1957, 61).  Словник української мови в 11 томах